ХУТОРЯ́НКА, и́, ж.
Жін. до хуторя́нин.
Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг [міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (І. Нечуй-Левицький);
Йде обніжком волошковим Чіпка .. Хуторянку у полі стріча... (Т. Масенко);
Деяким хуторянкам довелося навіть перевезти дітей у сусіднє село до родичів (Мирослав Ірчан).
ж.
fermier m, fermière f
-и.
Жін. до хуторянин.
Хуторя́нка, -нки, -нці; -ря́нки, -ря́нок