Значение слова "ІЄРОГЛІФ" найдено в 19 источниках

ІЄРОГЛІФ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ІЄРО́ГЛІФ², у, ч., геол.

1. Нерівності на поверхні гірських порід флішевих геологічних формацій.

За випуклістю ієрогліфу можна встановити нормальне або зворотне залягання шарів порід і дійти деяких висновків щодо геологічної будови досліджуваної території (з наук. літ.);

Ієрогліфи часто є зліпками нерівностей поверхні шару, на якому відкладався наступний молодий шар – так звані негативні ієрогліфи (з наук.-попул. літ.).

2. Взаємне розташування кварцу й польового шпату в пегматиті, коли перетини кварцу розміщуються у формі правильних рисунків, що нагадують письмена.

Найпоширеніша гіпотеза походження ієрогліфів пов'язує їх зі слідами повзання давніх черв'яків під час обміління моря (з наук. літ.).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови.

••

Теорія ієрогліфів — гносеологічна концепція, за якою відчуття є не суб'єктивними образами об'єктивних речей, а лише умовними позначеннями (символами, ієрогліфами).

2) перев. мн., перен. Про незрозумілий, нерозбірливий почерк.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

КАРЛЮ́ЧКА розм. (незграбно написана літера), КРИВУ́ЛЯ ірон.; ІЄРО́ГЛІФ (незграбно й нерозбірливо написана літера). Вони вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (П. Колесник); Катерина засиділася біля столу, що на ньому лежали шматки паперу з Антоновими кривулями (С. Чорнобривець); Секретар в блокноті щось нотував швидкими розмашистими ієрогліфами (Ю. Смолич).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови.
Теорія ієрогліфів — гносеологічна концепція, за якою відчуття є не суб'єктивними образами об'єктивних речей, а лише умовними позначеннями (символами, ієрогліфами).
2》 перев. мн. , перен. Про незрозумілий, нерозбірливий почерк.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. родулінгв., екон.1. фiгурний знак в системi iдеографiчного письма2. (перен.) про незрозумiлий, нерозбiрливий почеркиероглиф

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ієро́гліф

[ійе^ирогл'іф]

-фа, м. (на) -ф'і, мн. -фи^е, -ф'іў

найдено в "Українсько-польському словнику"

[ijerohlif]

ч.

hieroglif

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

див. гієрогліф