I. ПОПЕРЕ́ДНИК (той, хто своєю діяльністю підготував якісь події, розвиток чогось), ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч. Тоді я найменше думав про їхні (народників) погляди: це були мої попередники, моя рідня, моє джерело ідеалізму! (Є. Сверстюк); Геній находить готовий матеріал до творчості своєї, він уміє брати повними жменями з того, що предтечі, що попередні і сучасні нагромадили, зібрали... (Уляна Кравченко). — Пор. 1. прові́сник.
ПРОВІ́СНИК (той або те, що своєю появою, поведінкою тощо віщує якісь зміни, події і т. ін.), ПЕРЕДВІ́СНИК, ВІ́СНИК, ВІСТУ́Н, ВІЩУ́Н поет., ПОСЛАНЕ́ЦЬ поет., ПЕ́РША ЛА́СТІВКА розм., ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч.; ПРОРО́К книжн., поет., БЛАГОВІ́СНИК заст., БЛАГОВІСТИ́ТЕЛЬ заст. (перев. про людину); ПРОДРО́М мед. (явище, яке попереджує хворобу). Дрібний дощ, провісник осені, ліниво кропив землю (переклад за ред. О. Варкентін); В очах у Генріха народжувалася пустота. Барон знав, що це перший передвісник шаленства (П. Загребельний); Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби. Весни і миру вісники крилаті... (М. Рильський); Пролунало.. веселе, по-весняному радісне бекання повітряного баранчика, одного з перших вістунів весни (В. Гжицький); Подихнув пустотливий вітрець, той віщун світання (М. Коцюбинський); Олов'яне, важке небо трусило над Львовом сніжинки — перших посланців ранньої зими (Р. Іваничук); Волелюбними гуманними ідеями пройнята.. перша ластівка справді народної української літератури на західних землях України "Русалка Дністровая"(з журналу); Коли, з глухим з'єднавшись гулом, Предтеча бурі, грім гримів, Як часто бранець над аулом Нерушно на горі сидів! (переклад В. Сосюри); Ти (Шевченко) з нами йдеш до сонця сходу, Ти, правди й вольності пророк (М. Рильський); Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів (І. Ле); Тут (у Києві) діяли декабристи, яких Шевченко назвав першими благовістителями свободи (І. Цюпа). — Пор. передві́стя, I. 1. попере́дник.
ПРЕДТЕ́ЧА, і, ч. і ж., книжн., уроч., заст.
1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник.
Геній находить готовий матеріал до творчості своєї, він уміє брати повними жменями з того, що предтечі, що попередні і сучасні нагромадили, зібрали... (Уляна Кравченко);
Можна сміливо сказати, що предтечами людей, які поклали уперш підвалини українського народного театру, предтечами Кропивницького, Саксаганського, Заньковецькоїї, Садовського, – були: великий Щепкін, Карпо Соленик, якого називали українським Щепкіним, і Семен Артемовський (М. Рильський);
// Передвісник чого-небудь.
Поет [Т. Г. Шевченко] бачив завтрашній день без кріпаччини, передчував “сім'ю вольну, нову”, був ясновидцем відродження, предтечею грядущої революційної бурі (з газ.).
2. перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.
Предтечею цунамі може бути і виверження вулкану (з газ.);
Міф, легенда, притча – пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (з газ.).
Rzeczownik
предтеча f
poprzedniczka f
zwiastunka f
предтеча m
poprzednik m
prekursor m
zwiastun m
przesłaniec m
-і, ч. і ж., книжн., уроч.
1) Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник. || Передвісник чого-небудь.
2) перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.
Предте́ча. Заимств. из ст.-сл. яз. Словообразоват. калька греч. prodromos (pro «перед», dromos «движение, бег»). См. течь (ср. пушкинское И он послушно в путь потек «пошел»). Предтеча буквально — «предшественник». Предшественником Иисуса Христа считается Иоанн Креститель.