АРХОЗА́ВРИ, ів, мн. (одн. архоза́вр, а, ч.), палеонт.
Найбільший підклас тварин класу рептилій, до складу яких входять викопні тварини ряду текодонтів, динозаврів і птерозаврів мезозойської ери, а також сучасні тварини ряду крокодилів.
У середині XX ст. було знайдено скелет, дуже схожий на рештки так званого страусового динозавра – архозавра, який жив 80 мільйонів років тому і вважається пращуром динозаврів, крокодилів та птахів (з наук. літ.);
Тріасовий період був епохою архозаврів, які спочатку вели водний спосіб життя, як сучасні крокодили, а потім їхні задні кінцівки видовжилися, що дало їм змогу переміститися на сушу, де вони стали пересуватися на задніх ногах (масивний хвіст слугував опорою) (з наук.-попул. літ.).
-ів, мн. (одн. архозавр, -а, ч.).
Група вимерлих та сучасних плазунів.
Одна з найстаріших груп плазунів, єдиний сучасний представник — крокодил; до а. належали вимерлі текодонти, динозаври та птерозаври (літаючі ящери); панували у мезозої.