АБОЛІЦІОНІ́ЗМ, у, ч.
1. Суспільний рух кінця XVIII – початку XIX ст. у США за скасування рабства негрів, у Великобританії, Франції та ряді інших країн – за скасування рабства в колоніях.
Початок масового руху аболіціонізму в США прийнято відносити до 30-х років XIX століття, коли почала видаватися газета “Ліберейтор” і було засноване Американське товариство боротьби з рабством (з наук. літ.);
Англійські аболіціоністи вели боротьбу за припинення вивезення невільників із Африки і за відміну рабства африканців в англійських колоніях (із журн.);
Аболіціонізм зародився майже одночасно в Америці та в Європі (з газ.).
2. Суспільний рух, який домагається скасування якого-небудь закону або рішення.
В історії існували три основні форми політики стосовно цієї проблеми: прогібіціонізм, регламентація, аболіціонізм (із журн.).
-у, ч.
1) Суспільний рух у США кінця 18 – першої половини 19 ст., спрямований на скасування рабства негрів.
2) Суспільний рух, спрямований проти запровадження якогось закону.
Суспільно-політичний рух у Зх. Європі (зокрема у Великій Британії, Франції) та Пн. і Пд. Америці у XVIII-XIX ст., метою якого були ліквідація рабства й торгівлі рабами.
[abolicjonizm]
ч.
abolicjonizm політ.
іст.
abolitionism
Аболіціоні́зм, -му, -мові