АПЛОДИСМЕ́НТИ, ів, мн.
Те саме, що о́плески.
Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та “bis” було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово (Леся Українка);
Трибуна нагородила переможця гучними аплодисментами (В. Собко).
О́ПЛЕСКИ (плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь), АПЛОДИСМЕ́НТИ, ОВА́ЦІЯ підсил. (з вигуками). Оратори змінялись на трибуні під музику й грім оплесків (О. Довженко); "Чорноморці" пройшли дуже добре, людей була сила, аплодисментів сила! (Леся Українка); Бачинський при від'їзді з Кракова крикнув з вікна: "Слава, молоді радикали!" — і ми єму (йому) зробили овацію (В. Стефаник).
Аплодування, овація, оплески, плескання
Фразеологічні синоніми: бурхливі оплески; оплески, що переходять в овацію; плескання в долоні
[apłodysmenty]
мн.
oklaski
-ів, мн.
Те саме, що оплески.
【复】 鼓掌, 拍掌
Бурхливі аплодисменти 暴风雨般的掌声
див. оплески
Applaus, håndklap, bifald
Applaus, håndklapp
Applåd