ТИП зневажл. (людина з дивними або негативними рисами), ТИ́ПУС зневажл., ТИ́ПИК зневажл., СУБ'Є́КТ зневажл., ФРУКТ зневажл., СУ́БЧИК зневажл. Ференц над вухо пояснив лейтенантові, що суб'єкт з портфелем справді спекулянт.. Черниш теж бачив цього типа вдень. Він терся серед бійців, питав золота (О. Гончар); — Я ще й досі обличчя цього типуса перед собою бачу. Такий сопливий молодий хлопчак (В. Собко); — Побачите ось Фігурняка, що це за фрукт. Ви тільки придивіться до нього (О. Сизоненко).
СУ́БЧИК, а, ч., розм., рідко.
Темна, підозріла особа; неприємний суб'єкт.
– Що, субчику, впіймався? (П. Загребельний);
– Знаємо, видали таких субчиків... Подумаєш, яке цабе?! (Я. Качура).
Rzeczownik
субчик m
Potoczny typek m
-а, ч., розм., рідко.
Темна, підозріла особа; неприємний суб'єкт.