Значение слова "ІДАЛЬГО" найдено в 10 источниках

ІДАЛЬГО

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ІДА́ЛЬГО, рідше ГІДА́ЛЬГО, невідм., ч., іст.

Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий.

Тільки те, що він одягнений в сірий спортивний костюм та давно не чищені жовті штиблети.., і відрізняло його від якого-небудь класичного гідальго чи донжуана (Ю. Збанацький);

Особа його [Франсіско Пісарро] була настільки непривабливою, що навіть іспанські гранди й дрібні дворяни гідальго намагалися відхреститися од нього (Ю. Бедзик);

У середньовічній Іспанії, щоб іменуватися ідальго за походженням, слід було довести, що всі твої бабусі й дідусі були ідальго (з наук.-попул. літ.);

Каторжники, яких звільнив благородний гідальго Дон Кіхот, опинившись на свободі, побили його камінням та обібрали (з навч. літ.).


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. незмін.идальго сущ. муж. рода одуш. ; неизм.


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

невідм., ч., іст.

Іспанський дворянин.



найдено в "Українсько-польському словнику"

[idal'ho]

ч.

hidalgo


найдено в "Українсько-англійському словнику"

невідм., іст.

hidalgo


найдено в "Словнику іншомовних слів"
ідальго; ч. (ісп., від чийсь син) 1. Іспанський шляхтич, дворянин. 2. Мексиканська золота монета.
найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Шляхтич еспанський, див. кабальєро


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
невідм. , ч. , іст. Іспанський дворянин.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"
іда́льго іменник чоловічого роду, істота
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
іда́льго див. «гідальго»
T: 52