ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В. Канівець); Хотять вони помститись жінці Давида Гаркавого за виказ їх місця перебування (Є. Кротевич); Порох таки його доїхав своїми ябедами: він тепер був під судом, без місця (Панас Мирний). — Пор. на́клеп.
ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. (про таємного агента правоохоронних органів). Всі ті слова й думки були приписані самому Миколі, бо донощик, здається, не знав, що автором проекту був Максим (І. Багряний); Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (З. Тулуб); — Дивись, он недалеко гуменний; він почує та ще й панові за це викаже. Це ж відомий на селі викажчик (І. Нечуй-Левицький); — Учитися б у його, руки цілувати, а ти на його почав брехню точити по всьому повіту... Ябедником називати (Панас Мирний); Он що! Значить, хтось написав донос на нього. Якийсь знайшовсь-таки ябеда і написав (П. Колесник); Дворянин Сельський був знаний як наклепник. Фіскал і драпіжник (П. Панч); — Доки вам тих навушників слухати, а нам терпіти через них? (А. Свидницький); Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха і очі (І. Цюпа); Обдурювали його, Батия, всі нашіптувачі, коли наговорювали на Данила різні вигадки (А. Хижняк); Так багате наше Жаб'є Вороги із'їли, А найгірше конфіденти Були нам доїли (пісня); Він чув десь, що стукачів і сексотів.. не щадять і, коли це вигідно, "вербують" їх, саджають, б'ють, розстрілюють (І. Багряний); Слободою ходили ймовірні чутки: у чужу сповідь волосний лягавий завжди свого писка встромляв (О. Ковінька). — Пор. 1. доно́сити.
Я́БЕДА, и,
1. ж., заст., розм. Наклеп, обмова, поширювані з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь.
– Так, так... і рука Порохова... – сказав [Шавкун] наче сам до себе і став читати. Кожного кидало то в огонь, то в холод од тієї ябеди (Панас Мирний);
// Заява і т. ін.
З пірцем ходить та ябеди за чвертку горілки пише (Сл. Б. Грінченка).
2. ч. і ж., розм. Той (та), хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось.
Серце Рошкевича болісно стислось. Он що! Значить, хтось написав донос на нього. Якийсь знайшовсь-таки ябеда і написав (П. Колесник);
– Ах, ти ж ябеда, – казала мама, – тебе варто було й насправді нашльопати гарненько! (Ю. Яновський).
Варяг, клеймо, кнут, крюк, ларец, ларь, ябеда. Громадная цивилизующая сила русского племени особенно рельефно обнаружилась в полном поглощении им скандинавских или варяжских языковых и культурно-бытовых особенностей уже в Х—XI веках. Характерно, что самое племенное имя варягов, как замечает академик А. А. Шахматов, «уже в XII в. совсем исчезло из литературного употребления» и отголоски его сохранились лишь в областных крестьянских говорах.
Очень небольшое количество скандинавских слов вошло в русскую официально-деловую и бытовую речь. В московском государственном языке осталось только несколько слов как след древних культурно-политических связей: крюк, ларь, ларец, ябеда, клеймо, кнут и некоторые другие.
(Виноградов. Величие и мощь русск. языка, с. 20).
В. В. Виноградов.История слов,2010
Синонимы: