БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. про колір, відтінок); БІРЮЗО́ВИЙ (кольору бірюзи — блакитний або зеленувато-блакитний); АКВАМАРИ́НОВИЙ (кольору аквамарина — блакитно-зелений або блакитний); БАРВІ́НКОВИЙ (кольору квітів барвінку). На ній уже було найкраще її блакитне плаття (М. Хвильовий); З чаші неба голубої Світить сонце на ріллю (В.Сосюра); Яке ж над нами лазурове, чисте и бездонне небо (П. Козланюк); Цвіт небесний любила, Голубі плаття носила (А. Тесленко); На сході небо ледь-ледь починало світліти — з густо-синього переливалося в бірюзове (А. Головко); Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках (З. Тулуб); Море було таке барвінкове, ніби хто половину земного виднокругу загорнув у широченний сувій блакитного шовку (Ю. Збанацький). — Пор. си́ній.
АКВАМАРИ́НОВИЙ, а, е.
1. Стос. до аквамарину (у 1 знач.), до аквамарина (у 2 знач.).
Родзинкою виставки є аквамариновий камінь у 80 каратів (з газ.).
2. Який має колір аквамарину, блакитний або блакитнувато-зелений.
Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках, блискуче-мінливих, як шовк (З. Тулуб).
-а, -е.
1) Прикм. до аквамарин.
2) Кольору аквамарину, кольору морської води, блакитнувато-зелений.
[akwamarynowyj]
прикм.
akwamarynowy