ВІДВОЛІКАТИ

ВІДВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДВОЛОКТИ́, очу́, оче́ш, ВІДВОЛІКТИ́, ічу́, іче́ш; мин. ч. відволі́к, локла́, ло́; док.

1. кого, що. Волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця; відтягувати.

Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок);

[Стеха:] Весною коровка [корівка] одійшла, думка була, що ось-ось буде з телям, аж прийшлось у прірву її відволокти (М. Кропивницький).

2. тільки відволіка́ти, відволікти́, кого, що, перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь.

Згадка на якусь мить відволікає думи Христини від дійсності (М. Стельмах);

Вже минула буря. Бенедикт зробив своє, відволік від себе Андріїв гнів (А. Хижняк).

3. тільки відволіка́ти, відволікти́, що, також без дод. і з інфін., перен. Відтягувати виконання чого-небудь на пізніше, відкладати що-небудь надалі.

– Казав – затули [вікно] чим-небудь, чого одволікаєш? (С. Васильченко);

Фурманам сподобалась шляхтичева садиба, і вони все одволікали запрягати: в одного з возом щось трапилось, а другий, бач, коні не встиг підгодувати (Олесь Досвітній);

Він, одержавши листа, не квапився навмисне його розпечатувати, відволікаючи ту приємну й хвилюючу мить (І. Багряний).

4. що, перен. Забирати, вилучати що-небудь.

Лізинг дозволяє підприємствам отримувати обладнання і розпочинати його експлуатацію, не відволікаючи коштів з обороту (з наук. літ.);

Тіньова сфера змушує працювати на себе, відволікаючи загальнодержавні ресурси, створює новий порядок розподілу суспільного продукту (із журн.).

ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). — Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́ (відволікти́). Тепер тільки довбали і викочували, відтягали та відносили вбік важкі бути, які вдавалося відколоти (Д. Ткач); Відтягнула (Софія) крісло від столу (О. Кобилянська); Гамза одсував ліжка, порався в шафі (В. Кучер); Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок).

ВІДВЕРТА́ТИ (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), ВІДВО́ДИТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ, ВІДХИЛЯ́ТИ. — Док.: відверну́ти, відвести́, відволікти́, відхили́ти. Я придумав.. сцену, яка відвертала увагу глядачів від діючих на авансцені аматорів (з науково-популярної літератури); — Що пише Гриша? — спитав батько.., щоб одвести дочку від тяжких думок (А. Головко); Людина гостро переживає конфліктні ситуації, до того ж вони відволікають її від роботи (з журналу); Розмова іншої доби Нас відхиляла від журби (П. Грабовський).

ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка); — Чим же кінчилось засідання? — нетерпляче звернувся Павло до Левченка. — Не кінчилось. Перенесли на завтра (А. Головко); Він не зняв своєї погрози — пообіцяв лише відстрочити кару до повернення загонів (Д. Міщенко); Коген.. відтягає з дня на день із своїм приїздом (М. Коцюбинський).

I док. відволікти

(час) to delay; (справу) to procrastinate; (увагу) to distract

II док. відволокти

to drag (to pull) away (aside, back)

【未】

1) 拖开, 拉开, 曳开; 拖走, 拉走, 曳走

2) 分散(注意等)

Відволікати кого 把某人从某事引开, 使某人不注意某事

3) 拖延, 推迟, 延缓

[widwolikaty]

дієсл.

odwracać