СУПРОТИ́В, діал.
1. прийм., з род. в. Супроти.
На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (І. Франко);
Так “грешно” [гречно] поводиться тільки газдиня супротив гостей (Марко Черемшина).
2. присл. Супроти.
[Параска:] Коли вже так собі любитеся, то і біг з вами! .. От вам моє благословення! Я не буду супротив... (М. Костомаров).
прийм. з род. в., присл., діал.
Супроти.
див. опір