-ї, ж., мед.
Відсутність (втрата) нюху.
••
Есенціальна аносмія — аносмія при ураженні периферійної частини аналізатора.
Стареча аносмія — аносмія, спричинена атрофією слизової оболонки носа.
Функціональна аносмія — аносмія, зумовлена неврозами.
Центральна аносмія — аносмія при пухлині головного мозку.
АНОСМІ́Я, ї, ж., мед.
Відсутність нюху.
Після контузії в бою він ще довго страждав на часткову аносмію (з газ.).
[anosmija]
ж.
anosmia мед.
(мед.) нюхобрак