Значение слова "АЙМУРЗАЄВ ЖОЛМУРЗА МУРЗАЙОВИЧ" найдено в 1 источнике

АЙМУРЗАЄВ ЖОЛМУРЗА МУРЗАЙОВИЧ

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

АЙМУРЗА́ЄВ Жолмурза Мурзайович

• АЙМУРЗАЄВ Жолмурза Мурзайович

(9.V 1910, Чимбайський округ, тепер Чимбайський р-н Каракалп. АРСР)

- каракалп. рад. письменник, нар. письменник Узб. РСР з 1981. Член КПРС з 1946. Закінчив 1956 Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Автор поетич. збірок, поем "Боротьба" (1935), "Ми перемогли в боротьбі" (1936), п'єси "Айгуль-Абат" (1959), які змальовують боротьбу за Рад. владу, колективізацію в Каракалпакії, п'єси "Бердах" (1958) — про класика каракалп. л-ри. Роман А. "На берегах Амудар'ї" (рос. мовою — "Проделки Камекбая", 1956) — про життя каракалп. народу у післявоєнний час. Написав автобіогр. повість "Серце сироти" (1967), романи "Киз Кеткен" (1972), "Я люблю вас, люди" (1978). Україні присвятив ряд віршів і поем, зокрема "У вогні", "Аральське море" (про Т. Шевченка). Переклав вірш Т. Шевченка "Мені тринадцятий минало".

З. У. Умарбекова.


T: 33