Значение слова "У́ЛИЧІ" найдено в 2 источниках

У́ЛИЧІ

  найдено в  "Словнику української мови в 11 томах"
У́ЛИЧІ, ів, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило у пониззі Дніпра, Побужжі й на берегах Чорного моря. Десь у V столітті н. е. на території нинішніх Бессарабії, Галичини, Буковини і Трансільванії з’явилися слов’янські племена — уличі й тиверці (Наука.., 3, 1969, 43); Східні слов’яни напередодні утворення древньоруської держави і на початку її існування ділились на ряд племен.. Між Південним Бугом і Дністром жили уличі (Іст. УРСР, І, 1953, 41). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 430.
  найдено в  "Жайворонку. Знаках української етнокультури"
у́личі — стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило в пониззі Дніпра, пізніше — в Побужжі між Бугом і Дністром і на берегах Чорного моря. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 611.
T: 19