АВІАПАСАЖИ́Р, а, ч.
Пасажир повітряного транспорту.
Нові працівники для обслуговування авіапасажирів протягом кількох тижнів проходять навчання, набуваючи досвіду з надання першої допомоги, застосування правил безпеки, експлуатації аварійного обладнання і обслуговування пасажирів (з наук.-попул. літ.);
Існують певні обмеження на вагу, розмір та кількість місць багажу, які авіапасажир може взяти з собою в політ (з мови документів).
-а, ч.
Пасажир літака, вертольота.
Air passenger, air traveller