ЛАБА́З, у, ч., заст.
1. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна.
Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (О. Гончар);
На території саду було кілька господарських будівель з конторкою та лабазами для сушіння фруктів (В. Чемерис);
З кухні вихід в світлицю, за світлицею – кімната в лабаз (з Інтернету);
// Приміщення в лісі для зберігання корму для диких тварин.
Полюючи на лисицю, найкраще сидіти на підвищенні (вишка,лабаз) або на пагорбі і ще враховувати напрямок вітру (з Інтернету).
2. Вид закритого ринку.
Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (О. Гончар);
Колись сучасне цивілізоване місто може перетворитися на один суцільний продуктовий лабаз з непомірними цінами і невисокою якістю товарів (з газ.).
3. бот. Осот шершаво-липкий, Circium erisithales;
// розм. Те саме, що бур'ян.;
// Плоска покрівля, настил на підвищенні з осоту або інших рослин чи гілок дерев.
Тіло мертвого орла обертали в чисту берест, брали в оберемок, йшли до лісу, де влаштовували високо на дереві лабаз і залишали там тіло (з Інтернету);
Краще при можливості влаштовувати високо від землі сидіння з неочищених від кори жердин, так званий лабаз (з Інтернету).
КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал.; ЖИ́ТНИЦЯ (приміщення для зберігання зерна); МАГАЗИ́Н, ГАМАЗЕ́Й (ГАМАЗЕ́Я) заст., МАГАЗЕ́Й заст., ХЛІБНИ́ЦЯ заст. (будівля для зберігання зерна, борошна тощо); ЛАБА́З заст. (приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна). Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі, І жолоби викотили З нової комори (Т. Шевченко); Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату (А. Головко); Кільканадцять парубків кінчило власне чистити стайні. Інші носили міхами провіяне і вищиняне зерно до шпихліра (І. Франко); Відносячи сама справунки до спіжарні, Пазя переконалася, що бракує муки й сиру (Лесь Мартович); Ізяслав звелів одчинити княжі житниці, роздавати киянам хліб (П. Загребельний); — Щодня то там, то там убивають моїх жовнірів, захоплюють обози, підпалюють магазини з хлібом і припасами (О. Стороженко); Вечором Шовкопряд все ж пішов до клубу, розташованому в колишньому гамазеї (С. Чорнобривець); Назар поспішав з своїм загоном до магазею. Він одразу здогадався: банда, певно, хоче спалити магазей (І. Цюпа).
Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна.
II -у, ч., мисл.1) Підмостки, що їх влаштовують на дереві для відстрілу ведмедя на вівсяному полі.
2) Хатка на землі або дереві для зберігання продовольчих та мисливських припасів.
Лаба́з. Происхождение неясно. Объясняется по-разному: и как заимств. из угрофинск. или тюрк. яз. (ср. коми lobos «хижина», родств. венгерск. lambos «лиственный», татар. лапас «навес»), и как искон., того же корня, что укр. лабуз «стебель». Первоначальное значение — «навес» (из соломы, хвороста, листвы). Значение «лабаз, лавка» вторично и аналогично киоск, павильон, шалаш и т. п. (см.).