СТАНО́ВИЩЕ¹, а, с.
1. Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває.
В другій половині XVI ст. становище селян було дуже тяжке (з навч. літ.);
Я ніколи не витримую до кінця фальшивого або принижуючого мене становища (Леся Українка);
Наше становище робилось неприємним. Юрма .. дедалі розпалювалась (М. Коцюбинський);
Становище ставало все грізнішим і грізнішим. Треба було виходу (Г. Хоткевич);
Невмілий.., він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище, і в той же час вони й люблять його – в бою на нього можна покластись (О. Гончар);
// Умови існування кого-небудь.
Довелося, кинувши і ревком, і жінку, і дітей, опинитися на становищі бездомного – з жменькою товаришів у чистому полі (О. Гончар);
// Сукупність обставин, які створюють ту чи іншу ситуацію.
Становище в Російській державі в момент смерті царя Михайла було скрутне (з навч. літ.);
Справу [видання] треба рятувати, щоб не набратися всесвітнього сорому, щоб наші вороги з такого становища не кепкували (Панас Мирний);
[Коренєв:] Проект будови треба доробляти, Бо він спирався на брехливі дані! .. Таке становище, Тарас Петрович (Л. Дмитерко);
Такого повороту він зовсім не сподівався і тепер одчайдушно шукав виходу з становища (М. Ю. Тарновський);
// Обстановка на місці воєнних дій, зумовлена їх перебігом, співвідношенням бойових сил, їх розташуванням, характером місцевості і т. ін.
За кілька часу ми були біля фільварку, а за яку годину вже мали відомості про становище на фронті (Олесь Досвітній);
Становище було таке, що їхній батальйон, як розказав їм перед виходом на завдання Моргунов, вийшов німцям у тил (Григорій Тютюнник);
У вільні години Хома розбирав із своїми їздовими становище на фронтах (О. Гончар).
2. Сукупність суспільно-політичних відносин, обстановка суспільного життя.
Мав же [Давид] сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект (А. Головко);
Внутрішнє становище.
3. Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі, в сім'ї і т. ін.
Цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар'єру на становище сільського крамаря! (М. Коцюбинський);
[Острожин:] Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі... (Леся Українка);
Поховання в Чорній Могилі свідчить не лише про високий рівень майнового і соціального становища померлого, а й про те, що таке становище його було засноване на великому землеволодінні і хліборобському господарстві (з наук. літ.);
В душі не любив [Улас] його за ту грубу силу .. і за те зловживання своїм службовим становищем, яке дуже часто допускав Гнат і в роботі, і в побуті (Григорій Тютюнник);
Правове становище наукових працівників має ряд особливостей, які певною мірою відрізняють його від становища багатьох інших категорій трудящих (із журн.);
// Важлива роль, помітне місце кого-небудь у суспільстві, що визначається високою посадою, впливовими знайомствами, зв'язками і т. ін.
Боровся [Борис] тяжко та витривало за життя, здобував знання, освіту, становище в світі, і на се йшли всі його сили (І. Франко);
Можна б було запрохати когось із старших – правда, не таких славних патріотів, як Макар Іванович.., – але все ж людей певних, поважних, із становищем... (М. Коцюбинський);
Коли дізнався, що хлопця затягує злочинне товариство, батько, не вагаючись, пожертвував посадою, становищем, сам попросився перевести його на периферію (О. Гончар);
// діал. Посада.
– Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! (І. Франко).
4. Режим, розпорядок державного, суспільного життя, який встановлює влада.
Полтава за сотні кілометрів від фронту так і залишалася досі на воєнному становищі (О. Гончар).
5. заст. Позиція, точка зору.
Вахнянин говорив якусь промову в Парламенті Віденськім .. Стоячи на становищі польських панів, каляв все, що є кращого і чесного у радикалів (М. Коцюбинський);
Щоб витримати такий словесний поєдинок з Миколою Васильовичем і зостатись незбитим зі свого становища, треба було мати чималу діалектичну практику (Леся Українка).
(1) Безпора́дне стано́вище – становище, з якого немає виходу; безвихідне становище.
Становище дівчини було безпорадне (О. Ільченко);
На третій день безперервного бою, коли було видно, що становище безпорадне, він [танкіст] дав повний хід із кручі під зірваний міст (з газ.);
Вихо́дити / ви́йти з важко́го (при́крого, скрутно́го і т. ін.) стано́вища (ста́ну) див. вихо́дити;
(2) На нелега́льному стано́вищі – таємно, без законного дозволу.
Вузенькими вулицями він обминув центр міста і підходив до будинку, в якому тимчасово мешкав на нелегальному становищі, під чужим прізвищем (І. Цюпа).
◇ Вхо́дити / ввійти́ в стано́вище див. вхо́дити;
Госпо́дар (пан) стано́вища див. госпо́дар;
Рятува́ти (урято́вувати) / урятува́ти стано́вище див. рятува́ти;
(3) Скрутне́ стано́вище:
а) складні, важкі обставини.
Протитанкову артилерію ще не встигли підтягнути, і піхота, атакована бронетранспортерами, опинилась у скрутному становищі... (О. Гончар);
Данило помітив її скрутне становище, легко стрибнув на землю й без церемонії запропонував їй допомогу (П. Панч);
б) нестатки, нужда.
Незабаром, після передчасної смерті батька, родина Олексюків опинилася в скрутному становищі (з навч. літ.);
Опинившись у скрутному матеріальному становищі.., Аркадій подумав про вишнянські теплі води (Ірина Вільде).
СТАНО́ВИЩЕ², а, с.
Місце стоянки, тимчасового розташування кого-небудь; стан (див. стан²).
Клопочеться [Улас] за провіантом на всю зиму, щоб доставили йому не на старе становище біля села, а на літнє (Панас Мирний);
Це все становище з куренями, очеретяними ятками.., з кухарським куренем загалом звалося куренем (І. Нечуй-Левицький).
ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Дивізія, в якій служив Тимко з Марком, була сформована з сибіряків та уральців, людей поважних, мовчакуватих і надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); Син убогого шляхтича,.. Адам (Міцкевич) зростав в обстановці, що її в якійсь мірі можна назвати патріархальною та ідилічною (М. Рильський); Вони (люди) такі, якими зробили їх історичні і соціальні умови життя (М. Коцюбинський); В школі відчувалася та атмосфера хвилюючої урочистості, в якій розпочався перший день екзаменів (О. Донченко); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Черниш терпляче вів пристрілювання. Як завжди в таких випадках бив лише один міномет (О. Гончар); Одна Марта Кирилівна сиділа смутна. Її смутний вид мав великий контраст з веселою компанією, з веселою обставою (І. Нечуй-Левицький); Дядько у іншій постанові зріс, коло землі копався, а ми панувати звикли (Панас Мирний). — Пор. I. 1. стано́вище.
СТАНО́ВИЩЕ (умови існування кого-, чого-небудь), СТАН, СТАТЬ заст., РОЛЬ заст. Напівлегальне становище; Се дуже відбивається і на матеріальному і на моральному стані всієї родини (Леся Українка); Затурбувалась тітка Мокрина — звісно, в крепацькій статі усе страха (Марко Вовчок); Палладій має показну роль у монастирі, бо з учених... (І. Нечуй-Левицький).
ТА́БІР (місце тимчасового розташування людей; люди, що там перебувають), СТАН, СТАНО́ВИЩЕ, КУРІ́НЬ, КІШ. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... Не спить, по табору ходить... (М. Коцюбинський); Потім табір вкладатиметься спати, хлопці, помивши ноги перед сном, розбіжаться по своїх шатрах (О. Гончар); В ярку огні.., а круг бандитів стан (В. Сосюра); Клопочеться (Улас) за провіантом на всю зиму, щоб доставили йому не на старе становище біля села, а на літнє (Панас Мирний); На коші третьої бригади він застав бригадира тракторної і Олексу (С. Добровольський).