Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
анаколу́ф
• анаколуф
(грец. 'ανακόλουθον — непослідовність, неузгодженість)
- синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам; неузгодженість членів речення. Як стилістична фігура вживається для характеристики мови персонажа, створення комічного ефекту, в ліриці — для посилення експресії. Напр.:
Як же були на самоті. То молитовнички ховали. Казились, бігали. Скакали І гірше дещо в темноті.
(І. Котляревський).
На сто колін, перед стома богами Я падаю: прийди мені, прийди.
(І. Драч ).
А. слід відрізняти від амфіболії і солецизму, які є порушенням граматичних і морфологічних мовних норм.
К. П. Фродова.
Литература и язык. Современная иллюстрированная энциклопедия. — М.: Росмэн.Под редакцией проф. Горкина А.П.2006.
АНАКОЛУ́Ф, а, ч., лінгв., літ.
Порушення синтаксичних правил як стилістичний засіб для надання фразі особливої виразності або як ненавмисна стилістична помилка.
Анаколуф частіше за все використовується для мовної характеристики персонажа, який не дуже добре володіє мовою (іноземця, дитини, малокультурної людини) (з наук. літ.);
У творах цього автора широко використовуються такі засоби творення комічного, як відкриті й закриті приєднувальні конструкції, анаколуф (із журн.).