ЧАВЛЕННЯ

ЧА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ча́ви́ти.

Закони психологічної творчості такі, що, хоч як відчужується дух творця від людського існування, саме екзистенційна біда екзистенційні лещата, які боляче тиснуть і намагаються знищити в людині людське, знищити самого творця, – саме ці гострі інструменти психологічного чавлення диктують творцеві вражаючі мистецькі картини (із журн.);

Садиби Загайтанського поселення складалися з прямокутного в плані житлового будинку, розмірами 6,5х⁷,0 м, а також відкритого з боку вулиці великого двору, в якому розміщувалися вирубані в материковому вапняку тарапани для чавлення винограду і піфосоподібні сокозбірники та сховища для зерна, що закривалися кам'яними покришками (з наук. літ.).

ча́влення

[чаўле^ин':а]

-н':а