АНТОНО́ВИЧ Володимир Боніфатійович
• АНТОНОВИЧ Володимир Боніфатійович
[6 (18).I 1834, містечко Махнівка, тепер с. Комсо мольське Козятинського р-ну Вінн. обл. — 8 (21).III 1908]
- укр. історик, археолог, етнограф, археограф, чл.-кор. Рос. АН з 1901. У 1855 закінчив мед., а 1860 істор.-філол. ф-ти Київ. ун-ту. Один з організаторів та ідеологів Київ. громади. В 1863 — 80 — гол. ред. Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1878 — проф. рос. історії Київ. ун-ту, голова Історичного товариства Нестора-літописця (1881 — 87, з 1896). В працях з історії України ("Дослідження про козацтво...", 1863; "Монографії з історії Західної і Південно-Західної Росії", т. 1, 1885) виходив з класових позицій укр. буржуазії. Часом А. наближався до загальнодемократичних настроїв, про що, зокрема, свідчить те, що він був одним з авторів "Одкритого листа з України до редакції журн. „Правда"" (1873), спрямованого проти реакційної політики католицької церкви. Разом з тим А. висунув теорію про "безкласовість" і "безбуржуазність" української нації, заперечував єдність історії розвитку укр. і рос. народів. У своїх археол. працях велику увагу приділив слов'ян. і давньорус. археології. Брав участь у підготовці до друку багатотомного "Архива Юго-Западной России". Разом з М. Драгомановим видав "Исторические песни малорусского народа" (т. 1 — 2. К., 1874 — 75), у коментарях до яких проведено широкі зіставлення сюжетів укр. пісень і пісень південно- та західнослов'ян. народів. А. співробітничав у журн. "Основа", де виступив з полемічними статтями "Що про це думати" і "Моя сповідь", спрямованими проти реакційних випадів польс.-шляхетської преси на адресу укр. народу. А. належать статті "Про відображення історичних подій у поезії Шевченка" (1881), "До біографії Митрофана Александровича" й "До біографії А. П. Свидницького" (обидві — 1886), "Суспільна сатира в нашій провінційній пресі" (не раніше 80-х pp.), "До питання про галицько-руську літературу" (1900), "Записка в справі обмежень української мови" (1905), рецензії на твори Д. Мордовця й Г. Сенкевича, вірші на істор. теми: "Встають вовки-сіроманці...", "З колишнього", "Весняне сонце над степами...", "Де Сула свою темну воду..." та ін.
♦ Тв.: Хмельниччина в повісті Г. Сєнкевича. Відень, 1917.
■ Літ.: Коваленко Л. А. Історіографія історії Української РСР від найдавніших часів до Великої Жовтневої соціалістичної революції. К., 1983.
Л. А. Коваленко.
1834-1908, укр. історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Рос. АН з 1901; професор Київського унів. з 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської Громади; один з ініціаторів нової ери (1890); представник народницького напряму в історіографії, створив київську школу, до якої належали Д. Багалій, М. Грушевський, М. Довнар-Запольський; керував виданням Архіву Пд.-Зх. Росії; праці з історії Вел. князівства Литовського, козацтва, гайдамаччини, міст, археології України; Монографії з історії Зх. та Пд.-Зх. Росії.