ПО́НЮХ, у, ч., розм.
Те саме, що поню́шка.
Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (З. Тулуб).
ПОНЮ́ШКА розм. (невелика кількість тютюну, признач. для винюхування за один раз), ПО́НЮХ розм., НЮХ заст. Брався за все, а зробив, певне, чи не понюшку тютюну... (М. Рудь); Очевидно, ці залізничники ..продадуть за понюх табаки кого вгодно (В. Еллан); Нюх табаки взяв (Микита) і чихав (І. Франко).
-у, ч., розм.
Те саме, що понюшка.
(те саме, що) Ни за понюшку табаку (пропасть). Див. ПОНЮШКА.
див. мало