Значение слова "ІНСПІРУВАТИ" найдено в 16 источниках

ІНСПІРУВАТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм., НАШПИГО́ВУВАТИ розм., ІНСПІРУВА́ТИ розм., ОБУ́РЮВАТИ заст., НАУЩА́ТИ заст., НАШТИ́РУВАТИ діал,; ЦЬКУВА́ТИ розм., НАЦЬКО́ВУВАТИ розм., ПІДЦЬКО́ВУВАТИ розм., НАСТРО́ЮВАТИ розм., ПІДСТРО́ЮВАТИ розм., НАПУСКА́ТИ розм., ПІДСТРУ́НЧУВАТИ розм., НАСТРУ́НЧУВАТИ розм., НАСТРЕ́НЧУВАТИ розм. (проти когось — викликаючи вороже ставлення до нього); БУНТУВА́ТИ, ВОРОХО́БИТИ розм. (підбурювати до бунту). — Док.: підбу́рити, збу́рити, підби́ти, підвести́, спровокува́ти, напра́вити, підгвинти́ти, піддрочи́ти, надрочи́ти, під'юдити, нашпигува́ти, інспірува́ти, обу́рити, наусти́ти, нашти́рити, нацькува́ти, підцькува́ти, настро́їти, підстро́їти, напусти́ти, підстру́нчити, настру́нчити, настре́нчити, збунтува́ти, підбунтува́ти, зворохо́бити. Лук'ян давно вже збирався донести приставові на Гарасима Тарасюка.., що веде між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); — Ну й наробив ти шелесту! "Кобзар" твій збурив публіку, розмежував (Вас. Шевчук); — Ти бунтуєш лісовиків, підбиваєш підписувати акта (М. Стельмах); "Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки?.. А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив.." (М. Коцюбинський); Гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке, що могло б заплямувати людину перед її совістю, спустошити її душу (О. Довженко); Земський загрожував ковалеві Сибіром за те, що направляє заробітчан проти Харитоненка, щоб домагалися своїх прав (К. Гордієнко); — А в неї батько такий лютий, що як розпалиться, то й чоловіка вб'є, а мачуха ще його й піддрочує... (Б. Грінченко); А баби все під'юджують, все наштирують: "Ото нам батьки! Ото нам парубки красні!" (М. Коцюбинський); Почала (Палазя) турляти мене в поле. Чи то баби її нашпигували у полі,.. але життя мені не стало коло неї (В. Кучер); Скажуть: ходжу, щоб громаду проти стражника обурювати (Панас Мирний); Вельможі царство збунтовали, Против царя всіх наущали (І. Котляревський); Ділилися (селяни) на партії, при чім головачі щедро поїли кождий своїх сторонників і цькували їх битися одні з другими (І. Франко); Багатії-казахи нацьковували своїх наймитів на.. переселенські хутори (А. Хорунжий); (Лукія:) Була я у волості, ..доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, підцькувала мене (М. Кропивницький); Одного за одним він пробував настроїти проти двора (І. Франко); (Яворський:) Або я нічого не розумію, або ваших "добряків" хтось підстроїв (І. Кочерга); — Неодмінно дружину на нього напусти (І. Сочивець); — Як не кричав Грицько, як не гукав, як не підструнчував громаду, а по його не сталося (Панас Мирний); — Ви їй не дуже вірте, — раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі. — Вона й сина наструнчила (Ю. Мушкетик); — Все Васюту настренчує (Зінько), щоб із тебе на вулиці знущався (Б. Грінченко); Заколот несамовитий постане і чернь ворохобить (переклад М. Зерова). — Пор. 1. баламу́тити, підмовля́ти, спонука́ти.


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

1. змовляти, змовити, позмовляти, намовляти, намовити, понамовляти, заохочувати, заохотити, позаохочувати, впливати, вплинути, повпливати, підструнчувати, підструнчити, попідструнчувати, підшептувати, підінептати, попідшептувати, підштовхувати, підштовхнути, попідштовхувати, підюжувати, підюдити, попідюджувати, підтроюджувати, підтроюдити, попідтроюджувати, див. агітувати, провокувати

2. надихувати, натхнути, духотворити, здухотворяти, здухотворити, одухотворяти, одухотворити, живити, оживлювати, оживити, запалювати, запалити, позапалювати, зворушувати, зворушити, позворушувати, див. розбудувати


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн.

1) Навівати, наганяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо.

2) Викликати що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ую, -уєш, недок. і док. , перех. , книжн. 1》 Навівати, наганяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо.
2》 Викликати що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест.

найдено в "Словнику іншомовних слів"
інспірувати (лат., навіюю, надихаю) 1. Навівати, вселяти комусь певні думки, погляди, навчити, як поводитися, діяти; надихати, запалювати, збуджувати, окриляти. 2. Викликати щось намовлянням, підбурюванням; підохочувати, заохочувати, підмовляти, під'юджувати, намовляти.
найдено в "Українсько-польському словнику"

[inspiruwaty]

дієсл.

inspirować


найдено в "Eкономічній енциклопедії"
рос. инспирировать (від латин. inspiro — навіюю, надихаю) — 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій.
найдено в "Словнику синонімів Караванського"
надихати, запалювати, збуджувати, окриляти, п. заражати чим; (погляди) навівати, навіювати, накликати; (вчинки) підбурювати на що.
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
інспірува́ти (від лат. inspiro – навіюю, надихаю) 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій.
найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】 文语 策划, 煽动; 示意; 教唆


найдено в "Словнику з творів Івана Франка"

Інспірува́ти:

— надихати [48]


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
інспірува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Інспірува́ти, -ру́ю, -ру́єш


найдено в "Українсько-російському словнику"
инспирировать
T: 26