Б'ЄФ, у, ч., гідр.
Ділянка річки, каналу, водоймища, розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).
Світлі іскряні потоки звільненої води шугнули на нижній б'єф (В. Собко);
У верхньому б'єфі водопідіймальної греблі бере свій початок річище каналу (з наук.-попул. літ.);
Вода витікала з камери шлюзу в нижній б'єф (із журн.).
-а, ч., гідр.
Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).
гідр.
верхній б'єф — head race, head water
нижній б'єф — tail water