Значение слова "Б'ЄФ" найдено в 8 источниках

Б'ЄФ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

Б'ЄФ, у, ч., гідр.

Ділянка річки, каналу, водоймища, розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).

Світлі іскряні потоки звільненої води шугнули на нижній б'єф (В. Собко);

У верхньому б'єфі водопідіймальної греблі бере свій початок річище каналу (з наук.-попул. літ.);

Вода витікала з камери шлюзу в нижній б'єф (із журн.).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч., гідр.

Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).



найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. родуспец., хім.бьеф


найдено в "Українсько-англійському словнику"

гідр.

верхній б'єф — head race, head water

нижній б'єф — tail water


найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"
(фр.) Частина судноплавної річки між греблями з певним рівнем води або відрізок каналу між двома шлюзами, рівень води в яких відрізняється від сусідніх ділянок. (синонім — плесо).
найдено в "Словнику іншомовних слів"
ч. (фр.) частина водоймища, річки або каналу, що примикає до водопідпірної споруди (греблі, шлюзу). Розрізняють верхній б'єф, нижній б'єф і роздільний б'єф.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, ч. , гідр. Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).

найдено в "Орфографічному словнику української мови"
б'єф іменник чоловічого роду
T: 21