АМОНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., біол.
Процес розкладу органічних азотистих речовин із виділенням аміаку.
У процесі амоніфікації важкозасвоюваний азот органічних сполук (гумусу, органічних добрив, рослинних залишків, померлих тварин та ін.) переходить у доступну для рослин форму (з наук. літ.);
Амоніфікація відіграє велику роль у кругообігу азоту в природі і в живленні рослин (із журн.).
Розклад органічних азотних сполук, що містяться в рослинних і тваринних рештках та продуктах виділення; в результаті утворюється аміак, що його здатні засвоювати рослини; одна з ланок кругообігу азоту в природі.
[amonifikacja]
ж.
amonifikacja біол., хім.
-ї, ж.
Процес розкладення нітрогеновмісних органічних речовин з утворенням і виділенням амоніаку.