Значение слова "АФЕКТ" найдено в 25 источниках

АФЕКТ

найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

АФEКТ (лат. affecere — впливати) — короткочасний емоційний стан, який виникає у відповідь на раптову зміну важливих для людини життєвих обставин, супроводжується змінами у функціонуванні внутрішніх органів і різко вираженими руховими проявами. А. — різновид емоційних порушень. А. розвивається в критичних умовах при нездатності знайти адекватний вихід із небезпечних, найчастіше раптово сформованих ситуацій. Можлива і поступова акумуляція афективних переживань із подальшою розрядкою з мінімального приводу. А. нав’язує організму «аварійний» спосіб розв’язування ситуації (заціпеніння, втеча, агресія). Для стану А. властиве звуження свідомості, вся увага людини поглинена обставинами, що його викликали. Порушення свідомості призводять до труднощів пригадування подій навколишньої дійсності. Виділяють патологічний А., при якому відбувається більш глибоке порушення свідомості з повною амнезією, а рухове збудження відрізняється нестямністю, безцільністю чи агресивністю. Патологічний А. супроводжується вегетативними симптомами — зблідненням або почервонінням шкірних покривів (перш за все обличчя), прискоренням дихання. Завершальна фаза А. проявляється виснаженням психічних і фізичних сил з подальшим сном або глибокою астенією. Патологічний А. є рідкісною формою виняткових станів. Людина, яка в такому стані вчинила протиправні дії, визнається неосудною. У хворих на епілепсію може розвиватися в’язкий А. — сильний і тривалий А., який характеризується дратівливістю, ворожістю, тугою, неможливістю відвернення уваги при нових враженнях і потребує фармакотерапії (карбамазепін). Стан А. є небезпечним не лише у зв’язку з протиправними діями, але і можливістю неконтрольованого прийому ЛП.

В основі А. — стан внутрішнього конфлікту, який переживає особа і який породжується або протиріччями між її нахилами, прагненнями, бажаннями, або протиріччями між вимогами, які ставляться до людини (або вона сама ставить їх собі), і можливостями виконати ці вимоги. А. розвивається у критичних умовах при нездатності суб’єкта знайти адекватний вихід із небезпечних ситуацій, що несподівано склалися. Фізіологічний механізм А., як показав І.П. Павлов, пояснюється різкою зміною проходження нервових процесів з порушенням їх урівноваження, викликаного конфліктом двох однакових за силою збуджень чи безуспішною спробою раптово загальмувати різке збудження. Порушення в організмі людини системи усталених зв’язків і дезорганізація поведінки за певних умов можуть набувати стійкого, постійного характеру і викликати невроз. Важливе значення має загальний психічний стан, в якому знаходиться людина в момент дії подразника, що викликає А. Суттєву роль в афектних реакціях відіграє вегетативна нервова система і центральні апарати проміжного мозку, що регулюють її. Маючи властивості домінанти, А. гальмує не пов’язані з ним психічні процеси і нав’язує той чи інший стереотипний спосіб «аварійного» вирішення ситуацій (втеча, агресія), які склалися в процесі біологічної еволюції і тому виправдовують себе лише в типових біологічних умовах. Інша важлива регулювальна функція А. полягає в утворенні специфічного досвіду — афектних слідів («афектних комплексів»), що дають про себе знати при зіткненні з окремими елементами створеної А. ситуації і попереджають про можливе її повторення. Для стану А. характерне звуження свідомості, при якому увага суб’єкта цілком поглинається створеними А. обставинами і нав’язаними ними діями. Порушення свідомості може призвести до нездатності пізніше згадати окремі епізоди подій, що викликали цей А., а у разі виключно сильного А. ситуація закінчується втратою свідомості й повною амнезією. Будь-яке почуття може переживатися в А. формі. Стан А. у вигляді бурхливого вибуху торжества, радості переживає вчений, який зробив винахід. Цей стан може виникнути і у дисертанта, який щойно захистив дисертацію, і у студента, який здав сесію і у стані А. розриває свої конспекти. Невміння викладача або провізора запобігати стану А. призводить до нераціональних моделей або педагогічного спілкування, або спілкування з клієнтом у процесі реалізації ЛП. Оскільки А. гранично обмежує можливість довільної регуляції поведінки, рекомендації з приводу його подолання, які використовуються в педагогічній і психотерапевтичній практиці, мають за мету попередження А. шляхом уникнення ситуацій, що його породжують, виконання відволікаючих дій, прогнозування його небажаних наслідків тощо. Важливу роль відіграє осмислення свого А. і того, до чого це може призвести, тих вчинків, які він може спричинити. Відому допомогу може надати і використання деяких прийомів, спрямованих на подолання А. (довільна затримка рухових реакцій, характерних для А. тощо). Боротьба з А. значною мірою залежить від моральних якостей особистості, від стійкої манери поведінки, зумовленої вихованням і життєвим досвідом.

Літ.: БСЭ. — М., 1970. — Т. 2; Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К., 1997; Морозов Г.В., Шумский Н.Г. Введение в клиническую психиатрию (пропедевтика в психиатрии). — Н. Новгород, 1998; Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.П. Ярошевского. — М., 1990; Степанов С. Популярная психологическая энциклопедия. — М., 2003.

Штриголь Д.В., Кожухова Т.В.

найдено в "Словнику із соціальної роботи"
тимчасова патологічна дезорієнтація свідомості, її “звуження”, що викликане раптовим надсильним емоційним впливом і супроводжується інтенсивними імпульсивними діями та функціональними змінами ендокринної системи; конфліктний емоційний стан, що викликаний гострими протиріччями у особистих позиціях індивіда. Афект виникає в критичних обставинах при неспроможності суб’єкта знайти адекватний вихід з гострої, неординарної ситуації. Афектогенний образ домінує над всією психічною діяльністю індивіда, блокує всі не пов’язані з ним процеси і нав’язує “аварійні” способи поведінки (агресію, втечу, заціпеніння), що склалися в процесі біологічної еволюції. Стан афекту формує афективні сліди, що проявляються при наступному зіткненні індивіда з окремими елементами афектогенної ситуації, що трапилася. В юриспруденції афект (сильне душевне хвилювання) розглядається як фактор, що пом’якшує обставини та впливає на кваліфікацію злочину, якщо цей стан був спровокований неправомірними діями потерпілого. англ. affect; нім. Affekt m -(e)s, -e; угор. affektáltság; рос. аффект.
найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Цього вечора Андрій допізна бродив по руднику, безцільно, просто так, від глибокого збудження (О. Гуреїв); Павло чує ті слова-заклики, ловить блискавиці-іскри і загоряється якимсь дивним палом (Д. Прилюк); Не можна воїнові зупинятися. Він у строю. І хай бурунить у ньому і клекоче поезії хміль, хай проситься в пісню, червоноармієць повинен іти, затиснувши суворо уста (Ю. Збанацький); Видко було, як подразнення їх (людей) росте з кожним днем (Г. Хоткевич). — Пор. за́пал, неспо́кій, 1. хвилюва́ння.


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч.

Стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження.

••

Астенічний афект — стан, що супроводжується пригніченим настроєм.

Застійний афект — стан наростаючої емоційної напруженості та неспокою, що не отримують нормальної розрядки.

Неадекватний афект — афект, що не відповідає або суперечить змісту переживання або ситуації.

Патологічний афект — короткочасний психічний розлад; виникає у відповідь на сильну, раптову психічну травму.

Стенічний афект — афект, для якого характерні психічна активність та вітальний тонус, відчуття власної сили.

Фізіологічний афект — виражений афект, наприклад, гніву або радості, що не супроводжується затьмаренням свідомості.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-у, ч. Стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження.
Астенічний афект — стан, що супроводжується пригніченим настроєм.
Застійний афект — стан наростаючої емоційної напруженості та неспокою, що не отримують нормальної розрядки.
Неадекватний афект — афект, що не відповідає або суперечить змісту переживання або ситуації.
Патологічний афект — короткочасний психічний розлад; виникає у відповідь на сильну, раптову психічну травму.
Стенічний афект — афект, для якого характерні психічна активність та вітальний тонус, відчуття власної сили.
Фізіологічний афект — виражений афект, наприклад, гніву або радості, що не супроводжується затьмаренням свідомості.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АФЕ́КТ, у, ч.

Дуже велике, але короткочасне нервове збудження.

Вже непідвладний здоровому глуздові, в стані афекту.., він тупо гатив стиснутим кулаком лівої руки в полум'я (М. Руденко);

Істина може народитися не у сварці, не в стані афекту, а в розумній доброзичливій розмові (із журн.).


найдено в "Толковом словаре русского языка"
АФЕКТ АФФЕКТ, аффекта, м. (латин. affectus) (книжн.). Состояние запальчивости и раздражения. В афекте он наговорил кучу дерзостей. || Временное нервное расстройство, сопряженное с невменяемостью (псих., мед., право). Убийство было совершено в состоянии афекта.



найдено в "Eкономічній енциклопедії"
рос. аффект (латин. affectus — настрій, хвилювання, пристрасть) — короткочасне надбурхливе, вибухове переживання, надмірне емоційне піднесення (гнів, жах, лють, відчай, раптова велика радість).
найдено в "Українсько-англійському словнику"

Fit of passion; aberration; affection, passion, fondness; мед. temporary insanity; псих. affect


найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
афе́кт (від лат. affectus – настрій, хвилювання, пристрасть) психол. короткочасне бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).
найдено в "Словнику іншомовних слів"
афект; ч. (лат., настрій, хвилювання, пристрасть) психол. короткочасне бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).
найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"
ім [психол] affect; hot blood; passion • у стані ~у in the heat of passion • вбивство в стані ~у heat-of-passion killing
найдено в "Украинско-английском юридическом словаре"
affect, heat of passion affect, passion, sudden intense passion, violent criminal emotional outburst
найдено в "Словнику застарілих та маловживаних слів"

1) задум, прихильність

2) див. афекція


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
збудження, хвилювання, пристрасть; ФР. раж, розпал, нестяма, гістерика.
найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"
афект ім. affect; passion;у стані \~у in the heat of passion;
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Афе́кт, -ту, в -ті; афе́кти, -тів


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Запал, нестяма, зворух


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
афе́кт іменник чоловічого роду
T: 28