ІМБЕЦИ́Л, а, ч., мед.
Людина, що страждає на імбецильність.
Імбецил не може навчатися, він непрацездатний (з наук. літ.);
Мова імбецилів примітивна, аграматична, вони можуть промовляти нескладні фрази (словниковий запас 200–300 слів) (з навч. літ.).