ҐЕ́ЛҐАТИ, аю, аєш, недок.
1. Те саме, що ґеґе́кати 1.
Не можу я в кучі спати, бо ґелґають гуси (з народної пісні).
2. перен. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати, гомоніти.
Вороги прийшли в село .. Ой, як страшно то було! В них на касках – наче роги. – Падай, – ґелґають,– у ноги! (П. Тичина);
На посірілому коні посірілий малий чоловік .. горлав, волав, репетував, кавчав, квичав, ґелґав, мекав, махав руками і реготав, мов шалений (Валерій Шевчук).
-ає, недок.
Те саме, що ґеґекати.
Ґе́лґати, -гаю, -ґаєш