ОБЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЕРНУ́ТИСЯ, оберну́ся, обе́рнешся, док.
1. до кого – чого чим і без дод. Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого-, чого-небудь.
Опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим, повертається потиличкою (Марко Вовчок);
Сальтане́ .. скочила до дверей, обернулася до шпарки перше вухом, потім оком (Леся Українка);
Все .. поставало перед дівчиною зміненим, зрушеним з місця, наче обернулось до неї іншим боком (О. Гончар);
// Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік.
Турок не схотів слухати, обернувся й забалакав з іншим (М. Коцюбинський);
Коли б за плечима невідомої не чорніла ноша, Роман спокійно обернувся і пішов би іншою дорогою, але, певне, треба пособити людині! (М. Стельмах);
// до кого – чого, на що. Повертатися, ставати до кого-, чого-небудь обличчям, лицем.
Тогді [тоді] до війська обернувся [Еней] .. І річ таку їм уджиґнув (І. Котляревський);
Поглянув я на ягнята – Не мої ягнята! Обернувся я на хати – Нема в мене хати! (Т. Шевченко);
Обернувсь я на гул канонади, що знялась до розп'ятих зірок (В. Сосюра);
// до кого – чого, на що. Перевертатися з боку на бік або іншим боком, іншою стороною.
Дід скорчився.., аби спати, але очі не зажмурюються .. Дід обертався на другий бік (Марко Черемшина);
Крикнула [Оксана], обернулась до землі, заплакала (Г. Квітка-Основ'яненко);
// без дод. Роблячи поворот, рухатися в інший, протилежний бік.
Черниш, готовий на все, рішуче обернувся і поповз назад (О. Гончар);
Та ось вітрець обернувся і війнув не в садок, а з саду (І. Сенченко).
2. Повертатися навколо власної осі; крутитися.
Величезне колесо обертається звільна без туркоту (І. Франко);
За хвилину пропелер літака обертається півтори тисячі разів (М. Трублаїні);
Хмара повільно оберталася на місці (Л. Юхвід);
// Повертатися кругом, крутитися на місці.
Ставши серед кола, жрець .. починав обертатись все дужче й дужче (С. Скляренко);
// Рухатися навколо чого-небудь по замкнутій кривій.
Місяць обертається навколо Землі не по колу, а по еліпсу (з газ.);
Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара! .. Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся плаче, бо пора... (М. Рильський);
* Образно. За провідцю [привідця] їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього, як навколо валу, оберталися всі його прибічники (Г. Епік);
Здається усе село, як велетенське млинове коло, обертається навколо прикипілого до коня вершника (М. Стельмах);
// перен. Постійно чи тривалий час торкатися певних питань.
Додумалось мені, що світова література, яка обертається навкруг любовних та родинних тем і сюжетів, не охоплює всієї складності життя (М. Рильський);
Зрозуміла нарешті Сташка, що вся ота балаканина оберталася довкола індивідуальних і колективних договорів (Ірина Вільде);
// Здійснювати круговорот у живому організмі (про соки, кров і т. п.); циркулювати.
Пожива [на старість] нелегко уже обертається в жилах, Та й не доволі її (М. Зеров).
3. перен. Спрямовуватися, повертатися в інший бік.
Може, смішно читати, як я просторікую на таку тему, але що ж, – коли моя зброя на мене обернеться, то тим гірше для мене (Леся Українка);
І хотів би [Аррігуччо] щось сказати, та не міг – бачив, що все проти нього обертається (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
Скажеш ніби й невинне слово, а воно так неприємно обернеться проти тебе ж самого (Іван Ле);
// Різко змінювати характер свого розвитку, перебігу.
Сердечна справа конюха вмить оберталась несподівано (О. Ільченко);
Так обернулись деякі мої справи, що треба вже навпростець до Києва гнатись (Леся Українка).
4. тільки недок., серед кого, де, перен. Постійно проводити життя в якому-небудь середовищі, товаристві і т. ін.
Сю тему, однак, можуть ліпше розвити в тому “медичному світі”, де ви тепер обертаєтесь (Леся Українка);
Спостережливість натури навчила його тонко відчувати запити кола, в якому він обертався (Ю. Смолич);
Підпанки, серед яких я обертався, шукаючи правди, виявилися жалюгідною купкою неуків, шарлатанів і зрадників (О. Довженко);
// Перебувати де-небудь певний час.
Ми подивимось, де то Антосьо обертається; вже ж п'ять літ, як ми бачили його (А. Свидницький).
5. розм. Проїздити, проходити шлях туди й назад, виконуючи певну роботу.
Заходився [Степан] переносити м'ясо і шкуру [ведмедя] до човна. Довелось обернутися чотири рази (В. Гжицький);
Доки Грабченко встигав обернутися туди й сюди, Сидір Карпович .. готував для нього новий багаж (М. Руденко);
// Повертатися куди-небудь, до чого-небудь знову.
Обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів (Номис).
6. на кого – що, в кого – що, ким, чим, перен. Переходити з одного стапу в інший; перетворюватися.
Під ногами пересохла земля оберталась на порох (П. Панч);
* Образно. За вигоном, край села, виднілось друге село, густо заселене сірими хрестами, під якими тихо спочивали, обернувшись в землю, трудівники землі (М. Коцюбинський);
Хтось ударив без жалю по серці моїм, – І забилося серце в вогні золотім... І посипались іскри ясні, І в дзвінкі обернулись пісні (О. Олесь);
// За міфологічними уявленнями – чарами, чаклуванням перетворюватися на іншу істоту або предмет; перевтілюватися.
Ліг він спати, а вона й обернулась мухою: гуде та й гуде – не дає йому спати (Ганна Барвінок);
Розказував [дід Наум] билиці й небилиці. Було тут – що й казати! – про відьом, Що в кішку обертаються (М. Рильський);
– Ой, сестрице ти моя, Утікаймо в ті поля, Обернімось на траву, На зелену мураву (Л. Первомайський);
// Докорінно змінювати свої функції, стан, призначення і т. ін.
Він сам був батьком і знає, як іноді добро обертається на зло (П. Панч);
Левко, ще не знаючи, в що обернеться уся його пригода, недобре здвигає плечима (М. Стельмах);
Іноді й козацькі вовки обертаються на вартових псів (З. Тулуб);
Вже офіцер став електриком, сержант обернувся теслярем, а снайпер – художником-декоратором (О. Гончар);
* Образно. На приморському безлюдді Обернувся я в дитину (А. Кримський);
// Ставати схожим на що-небудь, набирати вигляду чого-небудь.
По чорній річці .. прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку... (М. Коцюбинський).
7. чим, перен. Бути причиною, основою і т. ін. певних дій, явищ, перетворень тощо.
Кожний процент економії металу, вугілля, нафти, цементу нині обертається сотнями тисяч і мільйонами тонн продукції (з публіц. літ.);
Воронцов знав і те, що кожен його непродуманий наказ, кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю (О. Гончар).
8. до кого, заст. Те саме, що зверта́тися.
Спільна розмова затихла, тільки чутно було уривчасті слова, з якими часом одна сусіда оберталась до другої (Леся Українка);
Так-то він усяко до всяких людей обертався: з одними говорив гордовито.., з іншими говорив солоденько (Грицько Григоренко);
– Не доступитеся ви, діду, до пана! .. Оберніться краще до прикажчика (Л. Яновська).
9. перев. у сполуч. зі сл. швидко, повільно, розм. Певним чином виконувати яку-небудь роботу; робити що-небудь.
Хоча сам він обертався повільно, проте робота в його руках якось ішла сама собою (О. Гончар);
– Поверніть на поле культиватор. Та швидше обертайтесь! .. Час не жде (М. Руденко);
// Влаштовувати які-небудь справи.
– О, якби я пішов [у столицю], я б уже знав, як там обернутися, я б там знав, що, куди і до чого!.. (М. Коцюбинський);
// Виходити із скрутного становища.
Ще хоч би не тровив [стравлював] торік сіна, – було б чим обернуться (Сл. Б. Грінченка).
10. тільки недок., рідко. Обходитися з ким-, чим-небудь певним чином; поводитися.
Тобі я можу не говорить про те, як обертатись з листами (Леся Українка);
З порівняннями .. треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (В. Самійленко).
11. тільки недок., фін., екон. Проходити через торговельні або торговельно-промислові операції, бути в обігу.
– Дуже було б нам приємно, якби ти отсе поїхав .. до Парижа, де, як побачиш, найбільше добра твого в торгу обертається (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
// перен. Використовуватися, поширюватися в певному середовищі.
Гордість і слава бібліотеки .. визначається тим, як широко обертаються книги в народі, скільки залучено нових читачів (з газ.).
12. тільки недок. Пас. до оберта́ти.
Крила вітряка обертаються вітром.
(1) Оберта́тися в ко́лі (сфе́рі, кружку́ і т. ін.) чого – не виходити за межі чого-небудь.
Критика оберталась в вузькім кружку (І. Франко);
Як він напише роман, коли йому бракує вміння показати людей свого часу, коли обертається в колі фраз, що на вуха не налазять? (М. Хвильовий);
Її товариство – сама сметанка. Так, вона цим пишається. Це ж дуже важливо, у якім ти колі обертаєшся (Ю. Винничук);
У Петербурзі Т. Шевченко багато чув про декабристів, оскільки обертався в колі людей, які зберігали про них здебільше прихильну пам'ять (із журн.);
(2) Оберта́тися / оберну́тися в ді́йсність, рідко – стати реальним.
І те, що мрією було роками, Все обернеться в дійсність і можливість, – Нам буде сонцем кожний кущ і камінь У ці хвилини – гострі і щасливі! (О. Теліга);
– Ми урочисто відсвяткували пуск механізованих скляних заводів. Наші мрії обернулися в дійсність (П. Панч);
(3) Оберта́тися / оберну́тися зі слова́ми (зі сло́вом, з розмо́вою і т. ін.) до кого – розпочинати розмову з кимось; звертатися до когось.
Гості загомоніли, повеселішали, вже й не обертаючись з розмовою до Якима (І. Нечуй-Левицький);
Плечи́ма до кого [оберта́тися (сиді́ти, стоя́ти і т. ін.)] див. плече́.
◇ [Аж] усере́дині (у гру́дях) [все (щось)] обрива́ється (рідше оберта́ється) / обірва́лося див. весь¹;
(4) Де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь, не пове́рнешся, не поверну́сь, не поверни́сь і т. ін.) – скрізь, усюди.
Де не повернеться [козак заможний Клим], вона [доля] усюди з ним (Л. Глібов);
Де не обернешся – все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять... (Марко Вовчок);
Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький);
Вже ворог оточив дороги кругом, куди не повернись... (В. Сосюра);
– Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко);
Згоря́ти (згора́ти, перетво́рюватися, оберта́тися) / згорі́ти (перетвори́тися, оберну́тися) на (в) по́піл див. згоря́ти;
Не всти́гнеш [і] оберну́тися див. устига́ти;
Не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися) див. устига́ти;
(5) Оберну́тися в ніщо́ – безслідно зникнути, зовсім перестати існувати; пропасти.
Із нічого .. ніщо виникати не може: Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (М. Зеров);
(6) Оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого – різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін.
Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький);
Оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком.
Багатство – сила. Бідність – слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко);
(7) Оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. – почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь.
Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться. Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко);
В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний);
(8) Оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. – стати уважним, зосередитися на чомусь.
Микола Петрович пояснив: – .. Якщо зрозумієте – буду радий. – Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко);
Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу... (М. Коцюбинський);
(9) Оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого – чого:
а) зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь.
– Саво! Не обертайся спиною до людей! – вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець);
б) (перен.) переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвертатися від когось, від чогось.
Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети, .. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик).