АВТОКОЛИВА́ННЯ, я, с., фіз.
Незатухаючі коливання в дисипативній нелінійній системі, що підтримуються за рахунок енергії зовнішнього джерела.
Параметри автоколивань (амплітуда, частота, спектр коливання) визначаються властивостями самої системи і не залежать від зміни початкових умов (з наук. літ.);
Прикладами автоколивань можуть служити коливання маятника годинника, коливання струни у струнних інструментах або повітря в духових музичних інструментах (з наук.-попул. літ.).
-я, с., спец.
Коливання системи, які виникають внаслідок самозбудження.
мн. фіз., рад.
self-oscillations