Значение слова "АБДУЛЛА АББАС" найдено в 1 источнике

АБДУЛЛА АББАС

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

АБДУЛЛА Аббас

• АБДУЛЛА Аббас (справж. — Аджалов Аббас Абдулла оглу; 12.V 1940, с. Болус-Кепенекчі, тепер Квемо Болнісі Болніського р-ну Груз. РСР) - азерб. рад. поет, літературознавець і перекладач. Член КПРС з 1977. Закінчив 1963 Азерб. ун-т (Баку). В 1964 — 65 стажувався у відділі шевченкознавства Ін-ту л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. З 1987 — гол. ред. літ. журн. "Улдуз" ("Зірка"). Автор збірок "Отчий поріг" (1970), "Чорно-білий світ" (1980), "Обличчям до світанку" (1984), "Караван, що йде у вічність" (1987). До другої і третьої з названих збірок увійшли цикли віршів "Українські візерунки". В монографії "Азербайджансько-українські літературні зв'язки" (1982) дослідив взаємини двох л-р за період з 1840 по 1940. Опублікував розвідки про азерб. шевченкіану та діяльність дореводюц. укр. т-ва "Просвіта" в Баку. Як перекладач і упорядник брав участь у підготовці двох антологій сучас. поезії — "Знамено і сонце" (1978), "Мости", зб. поезій Т. Шевченка "Думи мої, думи мої" та зб. укр. прози "Золота пшениця" (усі — 1979). У його перекладі вийшли "Наталка Полтавка" 1. Котляревського, збірки "Русалка" Лесі Українки, "Жага" М. Рильського, "Протуберанці серця" та "Вірші й поеми" І. Драча. Укр. мовою окремі твори А. переклали М. Мірошниченко, П. Мовчан, Д. Павличко, П. Перебийніс та ін. Лауреат літ. премії ім. М. Т. Рильського, 1984. Портрет с. 10. ♦ Тв.: Укр. перекл. — Не сказане мною. Поезії. К., 1986. ■ Літ.: Мірошниченком. Руку, Аббасе! "Ранок", 1982, № 11; Мірошниченко М. Обличчям до України. В кн. : Гроно, в. 1, К., 1985; Драч І. Слово про Аббаса Абдуллу. В кн.: Абдулла А. Не сказане мною. К., 1986.М. М. Мірошниченко.


T: 28