Е́НСЬКИЙ

Е́НСЬКИЙ, а, е. Уживається замість назви, яка з певних причин повинна бути невідомою. Взяли ми курс в енському напрямку і потьопали (Баш, На землі.., 1957, 56); В газеті, на другій сторінці, розповідали про ударну роботу енського заводу, який перевезли з прифронтової смуги (Ів., Таємниця, 1959, 93). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 481.