I. КУП
I. Куп меж. отъ гл.
1) Купати.
2) Купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.
II. Куп, па, м.
1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312.
2) Куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 325.