АГО́ГІКА, и, ж.
У музичному виконанні – уповільнення або прискорення темпу для посилення художньої виразності.
Проблема в тому, що “сковану” особливістю органа динаміку доводиться компенсувати на фортепіано засобами ритму, агогіки (з наук.-попул. літ.);
Гранично тиха динаміка, витончена агогіка й абсолютна піаністична майстерність – характерні особливості виконання цим музикантом творів Моцарта (із журн.).
-и, ж.
У музичному виконанні – відхилення (уповільнення чи прискорення) від основного темпу для посилення художньої виразності.
У музичному творі — явища, пов'язані із відхиленням від заданого темпу (його прискорення або сповільнення).