ж.
1) avvolgimento m ( см. тж обмотка)
2) текст. (на шпульку) incannatura f; (на бобину) bobinatura f; (в клубок) gomitolatura f
- автоматическая намотка- барабанная намотка- безындуктивная намотка- бифилярная намотка- бочкообразная намотка- намотка внахлёстку- крестовая намотка- машинная намотка- многослойная намотка- однородная намотка- однослойная намотка- параллельная намотка- плоская намотка- плотная намотка- ручная намотка- сотовая намотка- намотка с переменным шагом- цилиндрическая намотка
НАМО́ТКА, и, ж.
Предмет, який служить для намотування чого-небудь, на який намотують щось.
Вироби зі скла в музеї представлено окремими намистинами, глиняні – пряслицями, грузилами, намотками та культовими речами (з наук. літ.);
В Ольвії намотки для ниток виготовляли з плескатих керамічних черепків та шматочків кістки, які обточували по периметру (з наук.-попул. літ.).
1) (действие) devanado f; ovillado m (на клубок)
2) разг. (моток) madeja f
2. mähe
3. mähis
4. mähkimine
5. pealekerimine
6. viht
Rzeczownik
намотка f
nawój
uzwojenie n
ж.
1) см. наматывание
2) (моток) écheveau m
-и, ж., розм.
1) Те саме, що намотування.
2) Те, що намотане; моток.
• navinování
• navíjení
• ovinutí
• vinutí
mtatio (mi-)