ХАБА́РНИЦЬКИЙ

ХАБА́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до хаба́рник і хаба́рництво. Хабарницькі вчинки; Хабарницькі наміри. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 7.