АРШИ́Н

АРШИ́Н, а, ч., заст. Давня східнослов’янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м. Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було (Кв.-Осн., II, 1956, 144); Соломіїн човен повернув боком і був усього на аршин од турецького (Коцюб., І, 1955, 386); Допитувалась [мати],.. скільки коштує аршин ситцю у Москві (Шиян, Гроза.., 1956, 320); // Лінійка, прут і т. ін. такої довжини. Він зайшов у перший мануфактурний магазин, позичив там.. залізний аршин (Сам., II, 1958, 273). ◊ Ви́рости на арши́н — в очах людей піднятися вище в матеріальному, культурному та ін. відношеннях; Мі́ряти на свій арши́н — оцінювати кого-, що-небудь тільки із свого погляду. Не міряй всіх на свій аршин, (Укр.. присл.., 1955, 189); Ні́би (нена́че, немо́в і т. ін.) арши́н проковтну́в про людину, яка держиться неприродно прямо, виструнчено. А тримався він так, ніби аршин проковтнув (Шовк., Інженери, 1956, 119); Під арши́н [става́ти], заст. — іти до війська. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син. Та й той якраз під аршин (Шевч., І, 1951, 233). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 65.

арши́н — давня східнослов’ян­ська міра довжини, що вживалася до запровадження метричної сис­теми; дорівнює 0,74 м; також лі­нійка, прут такої довжини. Зимою були великі сніги, так деінде закида­ло, що аршинів у три було (Г. Квітка-Основ’яненко); фразеологізми: мі́ряти на сві́й арши́н — оцінювати кого-, що-небудь тільки зі свого погляду; ні́би (немо́в) арши́н про­ковтну́в — про того, хто тримаєть­ся неприродно прямо, виструнчено; під арши́н [ста́ти] — іти до війська (так говорили, коли заби­рали хлопців до царського війська, передусім міряючи їхній зріст ар­шином). Усі невлад, усі назад, В усіх доля — мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Т. Шевченко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 18-19.