КОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що.
1. Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь.
Я конструюватиму тільки такі моделі, які захочу сам (В. Собко);
Знаю, друже, що ти конструюєш тепер літаки (І. Гончаренко);
Фінікійці першими у світі стали конструювати військові кораблі (з наук.-попул. літ.).
2. книжн., рідко. Створювати що-небудь.
У сценариста-драматурга має бути розвинене сценарне мислення, тобто вміння конструювати життєві ситуації, пов'язувати їх між собою, мотивувати вчинки героїв (з навч. літ.);
Творець моди – модельєр – повинен знати технологію одягу, вміти креслити ескізи й конструювати моделі (з наук.-попул. літ.).
Будувати, вибудовувати, вибудувати, повибудовувати, відбудовувати, відбудувати, повідбудовувати, збудовувати, збудувати, позбудовувати, набудовувати, набудувати, понабудовувати, перебудовувати, перебудувати, поперебудовувати, побудовувати, побудувати, прибудовувати, прибудувати, поприбудовувати, порозбудовувати, закладати, закласти, позакладати, мурувати, вимуровувати, вимурувати, повимуровувати, змуровувати, змурувати, позмуровувати, намуровувати, намурувати, понамуровувати, обмуровувати, обмурувати, пообмуровувати, помуровувата, помурувати, примуровувати, примурувати, попримуровувати, споруджувати, спорудити, поспоруджувати, ставити, становити, ставляти, поставити, див. строїти
-юю, -юєш, недок., перех.
1) Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь.
2) книжн., рідко. Створювати що-небудь у певному складі; установлювати певний склад чогось.
[konstrujuwaty]
дієсл.
konstruować
【未】
1) 设计, 构思
2) 文语 组织, 组成
Конструюва́ти, -рую́ю, -рую́єш; конструю́ючи
To design, to construct