АВТОЗЧЕ́П, а, ч.
1. Пристрій для автоматичного зчеплення вагонів, локомотивів та інших одиниць рухомого складу в поїзд.
Автозчеп має спеціальний пристрій, призначений для пом'якшення ударів і поштовхів (з наук.-техн. літ.);
Автозчепи служать для зчеплення вагонів між собою та локомотивом, утримування їх на певній відстані один від одного, сприймання, передачі та пом'якшення дії тягових та ударних зусиль, що виникають під час руху поїзда (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій для автоматичного з'єднання у нафтовій свердловині штока плунжера насоса і колони штанг.
Автозчеп застосовують при видобуванні нафти свердловинними штанговими насосами (з наук.-техн. літ.).
-у, ч.
Те саме, що автозчеплення.