[довудца]
m
командир, командуючий, командувач
armii — командарм
dowódca batalionu — комбат
brygady — комбриг
dywizji — комдив
floty — флотоводець
frontu — комфронтом / комфронту
korpusu — комкор
oddziału — комвзводу
pułku — комполку / полководець wojsk.
Rzeczownik
dowódca m
командир m
предводитель m