ЩА́СТЯЧКО, а, с.
Пестл. до ща́стя.
[Мелашка (наливає):] Дай же Господи нашим молодятам і щастячка, і здоров'ячка, і віку довгого та розуму доброго (М. Кропивницький);
А воно, його щастячко, вже дрібно ступало босоніж курними шляхами на схід .. Все шукало когось очима, видивлялося з-під хустини на кожного зустрічного бійця, шукаючи та впізнаючи поміж ними рідного Володьку (О. Гончар);
Ой, уроди, Боже, Та пшениченьку яру На вдовине щастячко, На сирітськую славу! (з народної пісні);
Не родися в платтячку, а родися в щастячку (Номис);
Був великий урожай кедрових горіхів. – Прийшло наше щастячко, – приказувала жінка (О. Донченко).
◇ (1) Ща́стячко ще десь заваля́лося (д) див. ща́стя.
-а, с.
Пестл. до щастя.