СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю. Збанацький); Коли ж трактори наближалися — жайворонячий щебет танув (Ю. Яновський); Згрібають діти каштановий лист І пісеньки наспівують своєї, Синиці передражнюючи свист (М. Рильський); Вони сміялись і плакали, київські солов'ї, вони захлинались пристрасним тьохканням (Ю. Смолич).
ЩЕ́БІТ, бету, ч., діал.
Щебет.
Минулись стрічі вечорові, Минувся щебіт солов'їв. Твій слід, загублений в діброві, Вже першим проліском зацвів (М. Стельмах);
* Образно. Слухаю щебіт я ночі короткої, В снах солов'їних заснули сади (А. Малишко).
-бету, ч., діал.
Щебет.
див. звучання