КУ́ПЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до купи́ти 1, 2.
Колись давно, ще не за нашої пам'яті, приїхав .. один польський пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (І. Нечуй-Левицький);
Тим часом новий господар порядкував собі в купленому маєтку (Олена Пчілка);
Закрий суворий вид плащем своїм широким І далі – від гріха та куплених утіх! (М. Рильський);
Дерев'яні меблі, куплені минулого року, протягом зими покололися (М. Руденко);
Та й городик маємо, цибулька, картопелька, садовина – усе своє, не куплене (В. Дрозд);
Заглибився в кольорову єговістську брошуру.., куплену в тому ж потязі у того ж дефективного типа (Ю. Андрухович);
// ку́плено, безос. пред.
Обидві вони убирались перед дзеркалом, приміряли, оглядали й знаходили, що все те було куплено й недорого, і було дуже гарне, і до лиця їм обом (І. Нечуй-Левицький);
Олекса Бас невпевнено заперечив: “Все дерево куплено за гроші, праведно кажу” (Ю. Мушкетик);
Три пари джинсів різних розмірів і кольорів було вже куплено (О. Ірванець).
2. у знач. ім. ку́плене, ного, с. Що-небудь придбане за гроші; покупка.
Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку (Номис);
Склавши в торбу куплене, задумався: де шукати того Михайла? (М. Сиротюк);
Вона не взяла більше сала, до ковбаси й не доторкнулася, бо то ж куплене, їла свої огірки (Б. Харчук).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. за знач. купити 1), 2). || у знач. прикм.
ку́плений
[куплеинией]
м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
[kupłenyj]
прикм.
kupiony
Ку́плений, -на, -не
Kjøpt