П'ЄДЕСТА́Л, у, ч.
Художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент.
На п'єдесталі з чорного мармуру сиділа на склублених хмарах мармурова фігура мужа з довгою, кучерявою бородою (І. Франко);
На одному з міських майданів вільні руки пражан воздвигнуть високий п'єдестал і знесуть на нього цей .. обстріляний танк, вилитий з уральської переможної криці (О. Гончар);
* Образно. Дві сили на землі; одна зорить в минуле, Їй рабство – п'єдестал, брехня – підпора їй .. А друга – чесний труд у дружбі світлочолій (М. Рильський);
* У порівн. На крайній найвищій горі, неначе на п'єдесталі, стирчить ще одна тераса (І. Нечуй-Левицький);
// перен. Про те, що підносить кого-небудь до високого громадського становища, ставить над кимсь.
Не ідеалізуйте мене, я навсправжки кажу, що я сього боюся, я вже раз падала з п'єдесталу, зробленого помимо волі моєї.., удругу [удруге] сього не хотіла б (Леся Українка).
(1) Поче́сний п'єдеста́л – підвищення для нагородження спортсменів.
[Голос диктора:] Рекордсменку світу, Галину Шалімову просять до почесного п'єдесталу (В. Собко).
◇ Па́дати / впа́сти з п'єдеста́лу див. па́дати;
Ста́вити на оди́н п'єдеста́л див. ста́вити.
ПОСТАМЕ́НТ (під пам'ятник, скульптуру, колону тощо), ПІДНІ́ЖЖЯ, ПРИМІ́СТ заст.; ЦО́КОЛЬ, П'ЄДЕСТА́Л (перев. пам'ятника). Здоровенний кіт.. скакав якийсь час з постамента на постамент, доки врешті здимів (О. Забужко); На могилі Невідомого солдата, біля підніжжя обеліска Слави, палає вічний вогонь (з газети); Мармурові леви вдавали, що сплять, їхні очі були заплющені, їхні хвости в'яло звисали з вугластих цоколів (П. Загребельний); По обидва боки зали стояли здорові статуї на подовжастих високих п'єдесталах з білого та рожевого мармуру (І. Нечуй-Левицький).
-у, ч.
1) Художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент. || перен. Про те, що підносить кого-небудь до високого громадського становища, ставить над кимсь.
2) Постамент для переможців спортивних змагань. Почесний п'єдестал.
п'єдеста́л
[пйеидеистал]
-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
[pjedestał]
ч.
piedestał
【阳】 (雕像等的) 台座; 技 柱撕; 桥垫
Підстава, підніжжя, див. постамент
Основа пам'ятника, статуї, колони; постамент, цоколь.
Pedestal (тж. перен.)
Piedestal
Pidestall
Piedestal