ЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. щасли́вляться; недок., рідко.
Бути щасливим, зазнавати щастя.
І ніби чув я шепіт поміж трав: – Цвіти, земля моя, квітуй, щаслився! (В. Сосюра).
-влюся, -вишся; мн. щасливляться; недок., рідко.
Бути щасливим, зазнавати щастя.
див. щастити