КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко); Бігло, бігло козенятко Льодком, льодком, За ним, за ним Цапок слідком (пісня); — Одружися, Нур'ялі, — радила Шафіле.. — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб); Служив я пану шостеє літо, Дали мі, дали козлятко за то. Моє козя впало з воза (пісня); На узлісся вийшла пара козлят (В. Гжицький); Одягли ми ковзани, І у всіх біжать вони. Ох, мов козлик на льоду: — Ох! Тримайте! Упаду! (Г. Бойко).
ЦАПЕНЯ́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до цапеня́.
-а, с.
Пестл. до цапеня.