ҐЕНУЯ

М. в Пн.-Зх. Італії, над Ліґурійським м., біля підніжжя Ліґурійських Апеннін; адміністративний центр області Ліґурія; 668 тис. мшк.; гол. морський порт країни (привіз нафти, руд металів); вел. промисловий (суднобудівництво, нафтопереробка, металургія) та торговельний центр; вузи (унів.), наукові інститути (океанографії); музеї; романсько-ґотичний кафедральний собор, храми (XII- XVII ст.), будинки і палаци (XIV-XVIII ст.) у т.ч. королівський палац. Гол. м. ліґурійців, з 218 до н.е. рим.; з X ст. — купецька республіка, XI-XIII — морська і торговельна держава в басейні Середземного м., суперництво з Венецією закінчилось 1381 поразкою Ґ.; 1815 — приєднана до Кор. Сардинії.

∗∗∗

Трикутне вітрило з легкого матеріалу, ставиться замість фока, якщо вітер не надто сильний.

Ґе́нуя, -нуї, -нуєю (іт. Genova)