АЛЕБАРДИ́СТ, а, ч.
Той, хто озброєний алебардою (перев. про того, хто стоїть на сторожі біля палацу).
Третя шеренга складалася з алебардистів, які завдавали удари по ворогові, що пробився впритул до перших рядів (з Інтернету).
Rzeczownik
алебардист m
Historyczny halabardzista m