Значение слова "АМБІЦІЯ" найдено в 22 источниках

АМБІЦІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АМБІ́ЦІЯ, ї, ж.

Надмірне честолюбство, зарозумілість, самолюбство.

Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого (І. Франко);

З початку 1880-х років М. Драгоманов зосереджується на виробленні такої політичної програми, яка змогла б подолати заплутані гурткові суперечки та особисті амбіції (з наук. літ.);

// Претензії, вимоги, зазіхання на щось.

У XVII столітті Україна була буфером між імперськими амбіціями Речі Посполитої, Росії та Туреччини, а згодом, у XVIII столітті, Австрії та Росії (з наук. літ.);

Тяжку внутрішньополітичну ситуацію Русі в останні роки правління Всеволода літописець пояснює не його невмілим урядуванням, а надмірними претензіями та амбіціями удільних князів (із журн.).


найдено в "Словнику синонімів української мови"

САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально). Часом, переступивши через власне самолюбство, Марися Павлівна проситься на урок до Ганни Остапівни, щоб повчитись (О. Гончар); Ображене самолюбство пекло його серце (О. Донченко); Вона ж надто рішуче відкинула нашу пропозицію. Фальшива амбіція перемогла (О. Кобилянська); Занадто поважно трактував (емісар) власну особу, аби встрявати у дрібні суперечки чи виявляти непотрібну амбітність (П. Загребельний).


найдено в "Фразеологічному словнику української мови"
уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. — Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарновський); Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови (зборів) й давай лаятись (Ю. Яновський).
найдено в "Українсько-англійському словнику"

Ambition; arrogance

вдатися в амбіцію розм. — to ride the high horse; to take offence


найдено в "Українсько-польському словнику"

[ambicja]

ж.

ambicja


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

Самолюбство; гордість; честолюбство.



найдено в "Eкономічній енциклопедії"
рос. амбиция (латин. ambitio честолюбність, пиха, від ambio — обходжу, домагаюсь) — гонор, чванливість, надмірна самооцінка своїх можливостей.
найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуамбиция


найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
амбі́ція (лат. ambitio – честолюбність, пиха, від ambio – обходжу, домагаюсь) гонор, чванливість.
найдено в "Словнику іншомовних слів"
амбіція; ж. (лат., честолюбність, пиха, від обходжу, домагаюсь) гонор, чванливість.
найдено в "Словнику синонімів Караванського"
амбітність, самолюбство, гоноровитість, честолюбство, гонор.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство.

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Амбі́ція, -ції, -цією; -ції, -цій


найдено в "Лексиконі львівському"
амбі́ція:◊ вдаритися в амбіцію образитися (ст)
найдено в "Словнику синонімів Вусика"

Амбітність, гонор


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
амбі́ція іменник жіночого роду
T: 23