ГРАНКА

ГРА́НКА¹, и, ж.

Стовпець друкарського набору, що має довільну кількість рядків.

Гранку набору обклали з двох боків планочками, і все те стиснули дерев'яними клинцями. Тепер набір виблискував очками літер (К. Гриб);

// Відбитки таких стовпців для читання коректорами, редакторами і т. ін.

Чумак тим часом узяв на столі гранки Павлової збірки, став переглядати (А. Головко);

Він жив у флігельку нашого дідуся, бігав по гранки в редакцію, чистив з дідусем садок (О. Іваненко).

ГРА́НКА², и, ж.

Зменш. до грань¹ 2.

Мені дуже сподобався той оловець [олівець]. Я держав руку в торбі, а він був у моїй руці, я обертав його гранками сюди й туди (І. Франко).

ГРАНКА

первый оттиск типографского набора для чтения корректуры, на длинных полосках бумаги.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ГРАН;
• ∧ суффикс (1): К;
• ⏰ окончание (1): А;

в полиграфии - 1) столбец произвольного числа набранных текстовых строк одного формата. 2) Оттиск произвольного числа строк, получ. при наборе(или фотонаборе), предназначенный для корректуры. 3) Металлич. пластинка с тремя бортами для хранения, переноски и установки набора при его обработке (напр., в процессе исправления ошибок).

1) (оттиск) prueba f, galerada f

2) (набор) galera f, galerín m

1) столбец с произвольным числом набранных текстовых строк одного формата.

2) Оттиск, полученный со столбца набора, используемый для исправления ошибок.

2) Корректурный оттиск, полученный со столбца набора.

3) Металлическая пластинка с тремя бортиками для установки набора.

Текст (набір) певної ширини та будь-якої довжини, з якого після верстання формуються сторінки книг, журналів та газет; також відбиток, зроблений з цього набору.

друк.

1) (коректура) proof, galley proof, slip

2) (пластинка) galley

2. laoveerg

3. veerg

4. veerulaudik

• sloupcový obtah

• sloupec

• sloupec v tiskárně